Мар'янівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Головна | Спогади Н.М.Терентєвої | Реєстрація | Вхід
 
Субота, 15.12.2018, 03:00
Вітаю Вас Гость | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Заходи [28]
інформація про проведені заходи у закладі
Термінова інформація [1]
Інформація [6]
ЗНО
Український ЦОЯО
Дніпропетровський РЦОЯО
Ми в VK
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Спогади Терентьєої Ніни Миколаївни
Приїхала я працювати в Мар'янівську, тоді    ще в семирічну, школу в 1956 році після  закінчення Нікопольського педагогічного училища. Приміщення інколи було розташоване в с. Мар'янівка, ще це   село називали 13-те. Школа була хоч і невелика, але непогана, класи були світлі і просторі, опалення було пічне, грубки були по класах, а в учительській була плита, тепло і затишно було.
Але вчилися у 2 зміни, на всіх місця не вистачало, тому у селі, що називалося 10-те, побудували маленьку школу для початкових класів. Це і справді була мала школа, дуже вже економно збудована.
Дітей в класах було багато по 24-26 учнів, парти стояли від однієї стіни до другої впритул, навіть до дошки учні не могли вільно підійти. А вчитель, щоб не заважати, стояв майже на порозі дверей. Прохід між партами був такий, як в автобусах. Тісно було дуже, але тепло було, грубки топили.
Коли я в 1956 році приїхала в село, електричного, освітлення ще не було. Дуже сумно і не звично було.
З настанням вечора село опинялося в пітьмі, радіо теж не було, але був клуб і бібліотека в іншому селі, що називалося Мирське, або 11-те.
У нашому педучилищі розподілення тоді не було, кожен повинен був влаштуватися сам. Так сталося, що в тому році почали розділяти клас на комбінати. Через місяць по моєму приїзді прислали і Надія Андріївна Коломієць (Заворотня), їй дали 2-ий клас. З нею я поселилася на одній квартирі. Вона була чудовим товаришем і прекрасним педагогом. її всі любили в селі за доброту душевну, за чуйність, за порядність. Ми з Надією Андріївною вчилися в одному педучилищі, і пішли на пенсію одночасно. На жаль її більше не має серед нас.  3-ій клас тоді був у Є. М. Настенко, а 4-ий клас у К. К. Саващук (Налізько). Пізніше Настенко виїхала у Маріуполь, а Саващук стала головою сільської ради, потім знову повернулася до школи, але зараз її теж не має. Біологію та історію викладав ранений фронтовик Кириченко П. А., а через рік, як він виїхав, у нашу школу прислали Г. П. Максуєву, яка стала нашим директором. Вона була розважлива і тактовна, ніколи не підвищувала голос на підлеглих. А через якийсь час приїхала і Галина Андріївна Варищук, вона стала завучем, математику викладала Доля Софія Петрівна. Так ми всі і пропрацювали в цій школі до пенсії. Майже всі одинокі вчителі жили в будинку, розташованому через дорогу від школи. Там жила сім'я Калушків, і вони приймали на квартиру всіх учителів. Ми за квартиру не платили, оплачувала житло сільська рада. Господарі були щирі і хороші, господиня вчила нас пекти хліб в печі, адже в крамниці хліб не продавали. Та й взагалі було дуже сутужно. Автобуси не ходили, до райцентра добиралися попутно на вантажівках. Пам'ятаю, що подружжя педагогів Русинки жили в Розівці, а працювали в Мар'янівці, так вони щосуботи після обіду пішки добиралися до дітей, що жили з їхніми батьками. Ну а потім, невдовзі, і електрику провели в село. Я приїхала після канікул, а в селі понад дорогою стовпи стоять. А на тих стовпах електрики електричний провід тягнуть. Це було незабутнє, це було щось таке, що й зараз через 50 років згадується, і на душі світліє. Незважаючи на такі соціальні негаразди, я любила свою роботу, «своїх» дітей.

В перший рік моєї роботи мені дали 1-й клас. Це було дуже важко, адже я була ще недосвідченою, а мої маленькі учні ще не вміли ні читати, ні писати. Я заздрила своїм колегам, хто працював з 2-4 класами. Але пізніше я найбільше полюбила працювати з першим класом. Наочності ще ніякої майже не було, і я через копіювальний папір намалювала і вирізала таблички для усного рахунку.
Чого тільки в мене не було по 10 штук: і яблучка, і груші, і зайчики, і лисиці, і мавпочки, і гусочки, і курочки, і т. д. І дітям, і мені це дуже подобалося, ми складали і розв'язували задачі на цьому матеріалі.
У 1956 р. директором школи був Костянтин Кіндратович Ратко, нині його вже немає серед нас. Колектив складався десь з 10 учителів. Жили й працювали ми дружно. Старші колеги допомагали порадами молодшим. Пам'ятаю вчительку російської мови Русинік Г.Н., вона була моєю першою порадницею і наставницею і в життєвих справах і в педагогічній роботі. Я її до цих пір згадую з теплом і любов'ю, і дуже їй вдячна за її щирість, доброту і порядність.
Всі вчителі працювали за своїм фахом, от тільки українську мову не було кому викладати. Тому нам присилали студентів (дівчат ) з педагогічних вузів. Відпрацюють один рік і повертаються на навчання. Було й таке, що приїздили до нас на роботу з міста Запоріжжя, але довго не затримувалися.
Незвичне для городян бездоріжжя, грязюка, в квартирах ніяких зручностей. Воду треба носити, вугілля, дрова заготовлять, пічку топити. То вони якийсь рік попрацюють та й виїіжають, А ми і раді були найменшим змінам на краще.
З молодшими колегами ходили в кіно за 2км в Мирське. Кіно привозили 2 рази на тиждень, і це була радість, так би мовити віддушина у нашому культурному житті. А вечорами включали патефон, і найбільше запам'яталася пісня «Темная ночь» у виконанні Бернеса.
В 1957 році я вступила до Бердянського Державного Педагогічного Інституту на заочний відділ. Тепер особливо нудьгувати було ніколи - вдень робота, вечорами треба було зошити перевіряти, до уроків підготуватися, та ще й самій учитися.
Крім навчання, ще одна, дуже для нас важлива, ділянка роботи була - це підготовка художніх виступів до всіх свят. Це було святе. Кожного свята ми йшли до клубу, там виступали і  всіх розважали. Ні піонервожатих,    ні вихователів тоді не було. То ж кожен вчитель повинен зі своїм класом щось крім віршів підготувати. Це було так важко і відповідально. Пам'ятаю одного разу нам найняли музиканта з Ново-Млинівки. Він приїздив, ми проводили репетиції, а на саме свято він не приїхав.
Час ішов, діти «мої» підростали, я   потроху набувала    досвіду. Запам'ятався мені мій уже 3-й клас. Хлопчаки чогось розділилися на групи (за місцем проживання), стали сваритись і битись. Поскаржився мені один учень, і я стала розбиратися. Виявилося, що і він бився не менше других, та він цього і не заперечував. А я спересердя, візьми, і скажи : «А, раз так, не жалійтесь більше, хоч і голови собі позносьте». Я ці свої слова запам'ятала на все послідуюче життя. Уроки закінчилися, і хлопці точно послідували моїм совам - побилися, і тому хлопчику, що скаржився, попало по голові.
Це було мені уроком на всі роки моєї роботи в школі. Я зрозуміла, що до дітей треба звертатися з виваженими словами, притримувати свої емоції.
Адже, незважаючи тоді на мій молодий вік, я для них була авторитетною людиною і діти від мене вправі чекати на розумне рішення.
Ну що ж... З роками життя потроху налагоджувалося. І перший рейсовий автобус пам'ятаю. Це була велика радість, тепер ми краще були зв'язані зі світом. А потім і нової школи діждалися.
Пропрацювала я в Мар'янівській школі 42 роки, а в селі живу вже 50 років. Всіх своїх учнів пам'ятаю і люблю, пам'ятаю їхні імена і прізвища, і    в якому році народженні. Приємно тут, в селі, зустрічати своїх    учнів, і, особливо, кого вчила з 1-го класу і в   кого була   класним керівником.
Це і Шарова (Грузин) Катерина, і Кадькало (Омельченко) Віра, і Саващук Микола, і Фірсова Валентина, і Волошина (Шарова) Віра і Федун (Дитюк ) Тетяна, і Солодченко Валентина, і Фірсов Анатолій, і Бабич Ігор, і Треба Людмила, і Міша Зінкевич і багато інших,
Це я назвала тільки декого, що залишилися в селі. А скільки ще моїх учнів живуть і працюють у різних куточках нашої країни. І зовсім не важливо ким працюють мої вихованці. Я серцем радію за тих, хто став порядною людиною, хто працює, хто створив хорошу сім'ю. І, звичайно, душею болію за тих, в кого не все склалося добре у житті.
Форма входу
Звіримо час
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода в регіоні
Електронний журнал
Мої знання
Друзі сайту
Відділ освіти Куйбишевської РДА

КУ Куйбишевський районний методичний кабінет

СЗОШ І-ІІІ ступенів "Інтелект"

Комиш-Зорянська ЗОШ І-ІІІ ст.

Новоукраїнська ЗОШ І-ІІІ ст.

Шевченківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Куйбишевська ЗОШ І-ІІІ ст. №2

Благовіщенська ЗОШ І-ІІІ ст.

Білоцерківська ЗОШ І-ІІІ ст.

Олексіївська ЗОШ І-ІІІ ст.

Куйбишевський центр творчості дітей та юнацтва

Мар'янівська ЗОШ І-ІІІ ступенів © 2018